Volkov & Partners Grata International ENG  РУС   УКР    

Про Компанiю

Волков і Партнери
Нашi клiєнти
Публікації
Коментарі
Брошури
Контакти
Ukrainian Digest of International Trade Law

ПОШУК


Про КомпанiюНаша ПрактикаЮристиКар'єраНовиниПошук
Головна  / Про Компанiю


Гривня виграла суд проти долара: прецедент може спровокувати холодну війну


Український бізнес ресурс
27 жовтня

Вікторія Бойко для UBR.UA


Минулий тиждень виявився досить неприємним для банківських кіл. У ЗМІ з'явилася інформація про те, що один з українських банків програв справу в суді за валютним кредитом на майже 19 мільйонів доларів. Підстава для представників феміди, що задовольнив позов про визнання недійсною кредитну угоду, став факт видачі кредиту в іноземній валюті.

Банк не мав права видавати валютний кредит, а позичальник не мав права отримувати кредит у валюті, тому що ніхто з них не мав індивідуальної ліцензії Нацбанку на валютні операції. Тому для них єдиним законним засобом платежу могла бути тільки українська валюта. Так вирішив суд. Як наслідок - кредитний договір, оформлений два роки тому, визнали недійсним. А разом з ним в одній зв'язці пішли договір іпотеки та договір застави майнових прав.
Банкіри називають таке рішення безпрецедентним і таким, що спровокує інших позичальників спробувати щастя в подібних суперечках. «Такі прецеденти дуже негативно впливають на загальну обстановку і дають можливість позичальникам відмовлятися від виплати боргів, які, за великим рахунком, не повинні обговорюватися, якщо підписані контрактні взаємини, відзначає Марина Бикова, заступник голови правління Ощадбанку Росії. З нею погоджується заступник голови банку «Фінанси та Кредит» Сергій Борисов. На його думку, дане рішення суду демонструє повну нездатність судової системи прийти до суті проблеми».
Несподіваним рішення суду стало не тільки для банку-відповідача, а й усієї системи. Неоднозначну реакцію воно викликало і в середовищі колег юристів і адвокатів. Так, старший юрист фірми «Василь Кісіль і Партнери» Юлія Кирпа наполягає на тому, що суд проігнорував факт наявності у банку генеральної валютної ліцензії. Така ліцензія, відповідно до Декрету Кабміну про валютне регулювання та валютний контроль, дає банку право на роботу з валютними цінностями. Навіть керівник відділу фінансового законодавства Міністерства юстиції Людмила Кравченко назвала рішення суду дивним і висловила впевненість, що вищі інстанції його скасують. При цьому підстави для рішення суду все ж таки були, підкреслила працівник Мін'юсту. Це - 3 Закони «Про платіжні системи», де сказано, що єдиним законним платіжним засобом на території України є гривня. І в Цивільному, і в Господарському кодексі, в яких зазначено, що ціна договору повинна бути тільки в гривнях і розрахунки повинні здійснюватися в національній валюті.
З таким твердженням юристи згодні лише частково. На думку Лесі Ковтун, адвоката Адвокатського об'єднання «Волков Козьяков і Партнери», визначення гривні як валюти розрахунків і ціни договору не є обов'язковим для кредитних угод. І Цивільний, і Господарський кодекси допускають використання іноземної валюти як валюти розрахунків у договорах між резидентами України. Підстава дає той же Декрет Кабміну. А питання, які регулюються Декретом, іншими законами, ухваленими пізніше, не регулюються, відзначає адвокат.
На думку Лесі Ковтун, суд, як і захист банку, від початку пішли хибним шляхом, тому що змішали поняття кредиту і ціни за користування кредитом, тобто відсотків. Специфіка банківської галузі полягає в тому, що вона робить гроші і продає гроші за гроші. Тому кредит, як і депозит, - це «банківський продукт» або ж товар, який продається клієнту за ціною, вираженою у відсотках від суми банківського продукту. Тому підтвердженням може служити частина 1 статті 189 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що ціна є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб'єкти господарювання.
Тому, навіть якщо слідувати мотивації суду про те, що валютою розрахунків може бути тільки гривня, незаконними в даному випадку могли бути визнані тільки відсотки у валюті.
Таке трактування принципово відрізняється. Воно може теж не влаштувати банк, але якби захист пішов цим шляхом, то предметом суперечки між банком і позичальником стала б дійсність кредитного договору тільки в частині відсотків у валюті за користування кредитом, але не договір у цілому. А це ще більш принципова відмінність для вирішення питання щодо дійсності договорів, укладених у забезпечення виконання зобов'язань - по простому - договорів застави. Тому що відповідно до статті 217 Цивільного кодексу України, якщо не дійсна тільки частину договору, то це не тягне за собою автоматичного визнання недійсним усього договору. І тоді не було б підстави для визнання недійсними і забезпечувальних договорів. Щоб такі договори втратили силу необхідно, відповідно до статті 548 Цивільного кодексу, визнання всього основного зобов'язання недійсним. Тобто банк, при такому підході не втратив би заставу, а тільки частину відсотків, які позичальник встиг заплатити на момент набутя чинності рішення суду.
Від існуючого ж рішення суду виграв тільки позивач. Банк втратив заставу, банк повинен повернути суму сплачених відсотків за договором, банк недоотримав прибуток, банк невідомо коли отримає назад суму кредиту. Зате позичальник - у шоколаді. Вийшло, що роками користувався кредитом безкоштовно, а тепер хоч і повинен повернути сам кредит - час для його повернення теж буде вибирати на свій розсуд. Отже тут з'являється ще один казус. Якщо після всіх інстанцій кредитний договір все ж визнають недійсним, повернення валютного кредиту може бути ускладнений тим, що у позичальника - юрособи не буде підстав придбати на міжбанківському ринку іноземну валюту. Адже вихідний договір, який давав на це право, судом визнаний недійсним.
А враховуючи, що в рішенні суду не вказано, як треба повертати кредит, якими сумами, і в які терміни, (мовою юристів - не вказано порядок застосування правових наслідків недійсності угоди), витребувати у позичальника борг банку не допоможе навіть державна виконавча служба.
І юристи, і адвокати наполягають, повинна бути реакція регуляторів ринку, зокрема, Мін'юсту і НБУ. Інакше в країні може початися холодна війна з дуже гарячими наслідками. Позичальники почнуть масово подавати подібні позови, підкреслює старший юрист Юлія Кирпа, а банки, слідуючи тій же логіці, і маючи аналогічні підстави, можуть оскаржувати дійсність валютних депозитних договорів. І буде всім щастя.
Нагору




Iншi публiкацiї


08/04/2015

Безпідставне поновлення строку звернення до суду

25/03/2014

Олексій Волков: Захист майнових прав у Криму потребує від української влади і бізнесу чітких і продуманих дій

18/07/2013

Україна повинна врегулювати питання сертифікації зерна та елеваторів, діяльність Гарфонда за складськими документами на зерно

21/06/2013

Роман Дрожанський: «Законопроект про удосконалення діяльності АТ повинен чітко описати випадки неможливості визначення ринкової вартості акцій»

21/06/2013

Андрей Заблоцкий: «Инициативы стран ТС разбирательств по введению Украиной пошлин на автомобили противоречат соглашению о зоне свободной торговли СНГ»

13/06/2013

Олексій Волков: Компенсація збитків туроператорів через соціальні або природні катаклізми можлива при офіційному визнанні форс-мажора

01/06/2013

Ірина Половець: «Розслідування США у справі про визнання України найбільш "піратською" країною може тривати 6-9 місяців»

12/04/2013

Олег Шеховцов: «Звільнення приватних компаній від використання печаток не гарантує поліпшення інвестклімату»

15/03/2013

Андрій Заблоцький: "Введення спецмит на імпорт автомобілів протирічить нормам СОТ"

24/01/2013

Роман Дрожанський: "Зниження кворума АТ дозволить зробити процес управління більш пропорційним"





Про Компанiю   Наша Практика   Юристи   Кар'єра   Новини   Пошук   


© 2005-2016 Волков і Партнери. Оптимизация сайта — Aweb Мапа сайту